Твоя казка
Тихо... Ангельський шепіт. Тихо. Напевно це перший раз... Із сонця промінь- тихесенько впав. З долоні дитини- грайливо заграв. Та повість ця не про промінь грайливий, повість ця про душу дитини. ♦ Тихо. Ангельський шепіт. Тихо. Оповідач усміхається хитро, слухайте й думайте брехня чи це правда, А історію знати, вам все-таки треба. Там де море та хвилі бурхливі, там де усе на світі можливо, Тільки в уяві незламної сили, може ожити кінцівка щаслива. Створити її не кожному сила, це зробила тільки дитина. Сидить собі тихо, тихенько читає а вирій пригод в уяві триває. Там феї і гноми , там Малі і великі, русалки, чорти, там нечисть нечиста. Та тільки у казці усе нам можливо, Погані герої добро сотворили. Просторі ліси, поля та долини Всякої честі наповненні сили. Ріки, озера, підземні джерела Кращі за ліки від болю та смерті. Чаклунка там тихо собі почаклує Наворожить та життя тобі порятує. Ти тихо спитаєш "у чому тут сила? ", Оповідач усміхнеться й відповість тобі сміло, що розум та серце усякому сила оману та чари розпізнати під силу . Дитина та сповнена чистої мрії Це і зробило кінцівку щасливу. Адже в уяві усе нам можливо, навіть герої негативи, пасиви. Сидіть тепер думайте Брехня чи це правда, Історію розповів я, усе там як треба, а дитиною стати кожен так сміє, просто повірте в чародійнії сили. ♦ ♦
2018-05-26 10:41:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2524
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1699