Іноді й троянди пахнуть гидко
Олеся Нюл
Іноді й троянди пахнуть гидко. Пам'ятаєш? Ті, що ти подарував. Так, я жінка! Мені краще видко. О, як мною ти тоді ізгордував. Ті цілунки були істинно нещирі. Зараз осягнула цеє дно. Ті троянди, колись п'янковинні, Затушили полум'я-вино. Наш Кагор вже випитий додна І дурман байдужість твоя одняла. Що ж? Мені лишивсь букет троянд Такий гидкий! Як викинути?! Як?!
2018-05-01 19:11:50
5
0
Інші вірші поета
Зухвала сукня кольору бордо Лаванди поцілунок Сіру палітру зробив мені демон Нічні пориви
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045