Нічні пориви
Олеся Нюл
Нічні пориви привели До твого замку. І щось мені так п'янко-п'янко! Чи впустиш ти мене? Чи, може, проженеш? Чи, може, тіні ночі, Зловісні тіні наженеш?.. Роби, що хоч, Лиш знай одне: Кохання жінки диво-чари у собі несе! Як хоч, - залічить рани, Хоч правдою, А хоч обманом. Цілуй! Цілуй скоріш мене! Осяй свій храм! Зціли себе!
2018-05-01 10:33:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mene.net
Мені дуже сподобалось. В тебе явно талант!📝
Відповісти
2018-05-01 15:58:49
1
Олеся Нюл
@Mene.net дуже рада. Дякую))
Відповісти
2018-05-01 15:59:45
1
Mene.net
)
Відповісти
2018-05-01 16:00:00
Подобається
Інші вірші поета
Іноді й троянди пахнуть гидко Лабіринт Сіру палітру зробив мені демон Зухвала сукня кольору бордо
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2614
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185