Нічні пориви
Олеся Нюл
Нічні пориви привели До твого замку. І щось мені так п'янко-п'янко! Чи впустиш ти мене? Чи, може, проженеш? Чи, може, тіні ночі, Зловісні тіні наженеш?.. Роби, що хоч, Лиш знай одне: Кохання жінки диво-чари у собі несе! Як хоч, - залічить рани, Хоч правдою, А хоч обманом. Цілуй! Цілуй скоріш мене! Осяй свій храм! Зціли себе!
2018-05-01 10:33:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mene.net
Мені дуже сподобалось. В тебе явно талант!📝
Відповісти
2018-05-01 15:58:49
1
Олеся Нюл
@Mene.net дуже рада. Дякую))
Відповісти
2018-05-01 15:59:45
1
Mene.net
)
Відповісти
2018-05-01 16:00:00
Подобається
Інші вірші поета
Зухвала сукня кольору бордо Лаванди поцілунок Лабіринт Іноді й троянди пахнуть гидко
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Enki En
@EnkiEn
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6239
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13067