Нічні пориви
Нічні пориви привели До твого замку. І щось мені так п'янко-п'янко! Чи впустиш ти мене? Чи, може, проженеш? Чи, може, тіні ночі, Зловісні тіні наженеш?.. Роби, що хоч, Лиш знай одне: Кохання жінки диво-чари у собі несе! Як хоч, - залічить рани, Хоч правдою, А хоч обманом. Цілуй! Цілуй скоріш мене! Осяй свій храм! Зціли себе!
2018-05-01 10:33:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mene.net
Мені дуже сподобалось. В тебе явно талант!📝
Відповісти
2018-05-01 15:58:49
1
Олеся Нюл
@Mene.net дуже рада. Дякую))
Відповісти
2018-05-01 15:59:45
1
Mene.net
)
Відповісти
2018-05-01 16:00:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4640
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2309