Нічні пориви
Олеся Нюл
Нічні пориви привели До твого замку. І щось мені так п'янко-п'янко! Чи впустиш ти мене? Чи, може, проженеш? Чи, може, тіні ночі, Зловісні тіні наженеш?.. Роби, що хоч, Лиш знай одне: Кохання жінки диво-чари у собі несе! Як хоч, - залічить рани, Хоч правдою, А хоч обманом. Цілуй! Цілуй скоріш мене! Осяй свій храм! Зціли себе!
2018-05-01 10:33:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mene.net
Мені дуже сподобалось. В тебе явно талант!📝
Відповісти
2018-05-01 15:58:49
1
Олеся Нюл
@Mene.net дуже рада. Дякую))
Відповісти
2018-05-01 15:59:45
1
Mene.net
)
Відповісти
2018-05-01 16:00:00
Подобається
Інші вірші поета
Сіру палітру зробив мені демон Лаванди поцілунок Лабіринт Зухвала сукня кольору бордо
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Anna Shevchenko
@iamshevchenko
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3767
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1776