Нічні пориви
Олеся Нюл
Нічні пориви привели До твого замку. І щось мені так п'янко-п'янко! Чи впустиш ти мене? Чи, може, проженеш? Чи, може, тіні ночі, Зловісні тіні наженеш?.. Роби, що хоч, Лиш знай одне: Кохання жінки диво-чари у собі несе! Як хоч, - залічить рани, Хоч правдою, А хоч обманом. Цілуй! Цілуй скоріш мене! Осяй свій храм! Зціли себе!
2018-05-01 10:33:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mene.net
Мені дуже сподобалось. В тебе явно талант!📝
Відповісти
2018-05-01 15:58:49
1
Олеся Нюл
@Mene.net дуже рада. Дякую))
Відповісти
2018-05-01 15:59:45
1
Mene.net
)
Відповісти
2018-05-01 16:00:00
Подобається
Інші вірші поета
Лабіринт Лаванди поцілунок Зухвала сукня кольору бордо Сіру палітру зробив мені демон
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Noor Jahan
@noon_the_force
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12966
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2201