Лабіринт
Олеся Нюл
Я в лабіринт потрапив, народившись. Чи, може, я завжди у ньому був? Не знаю. Все ж отут у люди вийшов. Отут скридалі долі я свої почав. Ось цей провулок - лабіринт думок, Котрий петлює і зигзаковіє. А ця галузка коридорів-покручок Людьми всіляких серцевин рясніє. Є лабіринти почуттів людських. Їх світла тьма і темна світовінь... Тут інтер'єром, крім рослин в'язких, є і бажання, й пристрасть, і порив... Є й інші диво-лабіринти! Комусь знайомі, любі, А комусь і навпаки... І вибратись не можна, й вийти, Бо ти у лабіринті! Ти ним мусиш йти...
2018-05-01 11:12:04
2
0
Інші вірші поета
Зухвала сукня кольору бордо Лаванди поцілунок Сіру палітру зробив мені демон Іноді й троянди пахнуть гидко
Інші поети
Надин
@mindmap
Ren
@Panda_4010
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5036
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4088