Лабіринт

Олеся Нюл

Я в лабіринт потрапив, народившись. Чи, може, я завжди у ньому був? Не знаю. Все ж отут у люди вийшов. Отут скридалі долі я свої почав. Ось цей провулок - лабіринт думок, Котрий петлює і зигзаковіє. А ця галузка коридорів-покручок Людьми всіляких серцевин рясніє. Є лабіринти почуттів людських. Їх світла тьма і темна світовінь... Тут інтер'єром, крім рослин в'язких, є і бажання, й пристрасть, і порив... Є й інші диво-лабіринти! Комусь знайомі, любі, А комусь і навпаки... І вибратись не можна, й вийти, Бо ти у лабіринті! Ти ним мусиш йти...

2018-05-01 11:12:04

Інші вірші поета

Зухвала сукня кольору бордо Сіру палітру зробив мені демон Іноді й троянди пахнуть гидко Нічні пориви

Інші поети

bas_mala

@bas_mala

Sophie

@DilaraAydin10

Kristin

@Khris_K

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4964

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1481