Зухвала сукня кольору бордо
Олеся Нюл
Зухвала сукня кольору бордо І вишні запах, присмак поцілунку... Впокорено тебе отак було. Ти здався швидко, воїн в обладунку. На танець воїн запросив. Не воїн! Красень! Справжній лицар! І саксофонний звуку перелив Затанцював із запахом кориці... Те сяйво почуттів овіяло всю залу, А плаття грало, дико вигравало... Шалений запал кольору бордо! І поцілунків, поцілунків до-мі-но...
2018-05-01 11:23:26
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
K L I F S
Класний, атмосферний вірш❤
Відповісти
2018-05-01 14:29:20
1
Інші вірші поета
Нічні пориви Лаванди поцілунок Сіру палітру зробив мені демон Лабіринт
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487