Під козирком
Олег Шемчук (ОЛШ)
Під цим сильним басистим дощем випадково зустрілися двоє Їх звів тісний козирок І навколо більше нікого По обличчях стікала вода Але крадькома усміхались Обом хотілось відчути тепло І вони обійнялись Їм не треба зупинки дощу Холодний вітер нехай собі дує Два одинокі серця замовчали Замість тисячі слів - вони відчували
2020-05-18 07:51:01
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Цікаво☺️
Відповісти
2021-12-01 20:52:03
1
Олег Шемчук (ОЛШ)
@Лео Лея Дякую)
Відповісти
2021-12-01 21:02:41
1
Інші вірші поета
Хто ми?
Інші поети
Erebus
@Erebus
تُومِي.
@Tome_nov
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3422
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3285