Під козирком
Під цим сильним басистим дощем випадково зустрілися двоє Їх звів тісний козирок І навколо більше нікого По обличчях стікала вода Але крадькома усміхались Обом хотілось відчути тепло І вони обійнялись Їм не треба зупинки дощу Холодний вітер нехай собі дує Два одинокі серця замовчали Замість тисячі слів - вони відчували
2020-05-18 07:51:01
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Цікаво☺️
Відповісти
2021-12-01 20:52:03
1
Олег Шемчук (ОЛШ)
@Лео Лея Дякую)
Відповісти
2021-12-01 21:02:41
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2186
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2389