Під козирком
Олег Шемчук (ОЛШ)
Під цим сильним басистим дощем випадково зустрілися двоє Їх звів тісний козирок І навколо більше нікого По обличчях стікала вода Але крадькома усміхались Обом хотілось відчути тепло І вони обійнялись Їм не треба зупинки дощу Холодний вітер нехай собі дує Два одинокі серця замовчали Замість тисячі слів - вони відчували
2020-05-18 07:51:01
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Цікаво☺️
Відповісти
2021-12-01 20:52:03
1
Олег Шемчук (ОЛШ)
@Лео Лея Дякую)
Відповісти
2021-12-01 21:02:41
1
Інші вірші поета
Хто ми?
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1978
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12981