Мандрівка думок
Opinions Discuss
Думок комашня, та не знаю, що саме Вони побудують сьогодні вві сні: Можливо, замком величним постануть, Можливо, просто зникнуть в пітьмі, Можливо, думки побувати захочуть В чудесних казках у моїй голові. А може, по світу вони прогуркочуть, І стануть думки ці, як музи в мені.
2022-12-12 18:52:30
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Opinions Discuss
@Лео Лея Дякую, буду старатися їх записувати і на далі
Відповісти
2022-12-13 16:06:48
1
Юлія Богута
Чудовий ритм, як я вже казала раніше. Думаю, думки завжди такі. Я часто не можу заснути через них, поки не випишу. Такий собі антистрес. #чв
Відповісти
2022-12-13 19:28:27
1
Opinions Discuss
@Юлія Богута Дякую) Буває теж таке трапляється
Відповісти
2022-12-13 19:29:52
Подобається
Інші вірші поета
Омріяний сон
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11509
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4978