Омріяний сон
Я хочу полинути в світ чарівний, Побачити сон свій незвичний, новий. Зустріти дракона, і з ним у долини, Поринути в гори й оті полонини. Відвідати замок, що в ньому король Жде власного сина - вершителя доль. Дістатися піку найвищих там гір, Але просинаюсь і бачу цей твір. Щодня я чекаю на дивний цей сон, Щоб знову плинути з ним в унісон. І серце раз в раз починає шаліти, Від тих почуттів, що будуть горіти.
2022-12-13 13:52:07
8
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Юлія Богута
Любиш свої сни? А я чомусь не люблю. Не те щоб кошмари сняться (хоча і таке буває часто), просто часто вони про щось говорять і повторюються. Не хочеться бачити цього. #чв
Відповісти
2022-12-16 17:50:52
1
Nadine Tikhonovitch
Думаю, усі ми надто сильно втомилися від цієї реальності, що навіть готові з драконами зустрітися. Але дракони краще за ворожі ракети. Сама чекаю не сни, щоби відключитися від реального світу, хоч і сни найчастіше не дуже... Але все краще. #чв
Відповісти
2022-12-16 18:05:59
Подобається
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
О, у мене був дуже старий вірш, де я оспівував романтичний образ дитячого сну, з королями й лицарями, з ангелами й демонами, з гоблінами там усілякими) Щиро дякую за ностальгію, вірш класний) #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-16 20:36:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4334
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786