Омріяний сон
Opinions Discuss
Я хочу полинути в світ чарівний, Побачити сон свій незвичний, новий. Зустріти дракона, і з ним у долини, Поринути в гори й оті полонини. Відвідати замок, що в ньому король Жде власного сина - вершителя доль. Дістатися піку найвищих там гір, Але просинаюсь і бачу цей твір. Щодня я чекаю на дивний цей сон, Щоб знову плинути з ним в унісон. І серце раз в раз починає шаліти, Від тих почуттів, що будуть горіти.
2022-12-13 13:52:07
8
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Юлія Богута
Любиш свої сни? А я чомусь не люблю. Не те щоб кошмари сняться (хоча і таке буває часто), просто часто вони про щось говорять і повторюються. Не хочеться бачити цього. #чв
Відповісти
2022-12-16 17:50:52
1
Nadine Tikhonovitch
Думаю, усі ми надто сильно втомилися від цієї реальності, що навіть готові з драконами зустрітися. Але дракони краще за ворожі ракети. Сама чекаю не сни, щоби відключитися від реального світу, хоч і сни найчастіше не дуже... Але все краще. #чв
Відповісти
2022-12-16 18:05:59
Подобається
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
О, у мене був дуже старий вірш, де я оспівував романтичний образ дитячого сну, з королями й лицарями, з ангелами й демонами, з гоблінами там усілякими) Щиро дякую за ностальгію, вірш класний) #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-16 20:36:42
Подобається
Інші вірші поета
Мандрівка думок
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3730
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3631