My diamond...
Ruqayyah Jkh
About her... She claims to be weird.. Is it weird to think unlike anyone.. Is it weird to be smart.. Is it weird to stand out of the crowd.. My woman,she is... Gorgeous when she blushes.. Worshipped when she keeps on believing in the good in me & others... Breathtakingly captivating when she talks about something that hold dear to her.. Her creativity has no limitations... She is one in the whole galaxy... She is the first true,kind human being i get to meet & love after years of bad encounters.. Whether she will stay in my life or not.. Only time knows.. But what i know is that she will stay forever in my heart... It is hard to meet genuine people these days...& now that i have found her.. I am doing my all not to let her go... She means the world to me.. To be loved by her & to love her is a gift from God.. My woman,she is My priceless diamond.. My only one...
2018-09-20 20:22:19
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Soft kiri
Awww so sweet
Відповісти
2018-09-20 20:23:14
1
Me Myself and I
I agree with willow
Відповісти
2018-09-20 22:50:27
1
Madison Tyler
Yeah highly romantic
Відповісти
2018-09-20 23:55:49
1
Інші вірші поета
How i wish... I am strong... Regret... Haunted...
Інші поети
Silver Spy
@S_i_l_v_e_r
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9523
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1641