A lover from afar...
Ruqayyah Jkh
Like the sea which has to embrace the shore to meet the sand.. Like the writer who is called by his pen to spill out his imagination.. Like the children who have to come home to feel safe.. Like the lion who knows the forest is his to rule.. Like the student who seeks guidance from the teacher.. Like the lover who worships the beloved.. Social animal we are.. Above all comfort and safety.. All that we seek is to be loved.. Hence we have something to go back to.. A home for some.. A work for some.. A book for some.. A faith for some.. A being for some.. One we miss and love without limits,time,distance.. A lover from afar..
2018-11-22 11:54:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Madison Tyler
Nice one👍
Відповісти
2018-11-25 11:10:28
1
Ruqayyah Jkh
@Madison Tyler thnks
Відповісти
2018-11-25 22:50:38
Подобається
Інші вірші поета
Kept alive... What is it about you... It was a bad day... Its not anger...
Інші поети
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3212
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5675