Colors
Who knew these colors were yours? They lay scattered on the floor, anyone would think they must have got lost, Those colors you let lose wherever you went, You colored your world with your hands, and you see it the way you like to see it, Who knew those colors were left by you? Tattered on the ground, they didn't move, they'd been broken, By the world, by this world, because of which you're made this way, The way you are, and the world sees your colors, It's not blinded by them, they lay shattered in the ground, and we all see it, Nobody has ignored you ever, your colors are just at that place, Not like before! Not much alive! but they are coloring, they are coloring with every broken piece of them, With every fallen piece of them, they color, and that's what you have shown to the world, your colors...
2018-09-22 12:13:37
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
alphafemale_
❤❤
Відповісти
2018-09-23 00:46:36
1
Madison Tyler
I really like this
Відповісти
2018-09-24 23:22:37
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5924
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3968