Colors
Who knew these colors were yours? They lay scattered on the floor, anyone would think they must have got lost, Those colors you let lose wherever you went, You colored your world with your hands, and you see it the way you like to see it, Who knew those colors were left by you? Tattered on the ground, they didn't move, they'd been broken, By the world, by this world, because of which you're made this way, The way you are, and the world sees your colors, It's not blinded by them, they lay shattered in the ground, and we all see it, Nobody has ignored you ever, your colors are just at that place, Not like before! Not much alive! but they are coloring, they are coloring with every broken piece of them, With every fallen piece of them, they color, and that's what you have shown to the world, your colors...
2018-09-22 12:13:37
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
alphafemale_
❤❤
Відповісти
2018-09-23 00:46:36
1
Madison Tyler
I really like this
Відповісти
2018-09-24 23:22:37
2
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2784
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4822