Promise
Oh, will you be friends with me? A certain stranger, comprehends to me... That's how it happens, isn't it? A promise kept for the sake of it. Oh, I think I'm beginning to love you... What do I suppose, can it be true? That's how it goes, and in confusion, I trust, I forgive, I believe, it'll be fun. Oh, I like this person, I need to tell you this, "Why me? What happened? What is this!" That's what you said to me, when I fell, The promises you kept, all shattered in hell. And in keeping promises, here we are again, You may think it differently, but it's still the same, "Oh, can we still be friends again?" And this goes on, without any blame...
2018-06-06 08:45:17
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Katie
Oh my god, I absolutely love this!!
Відповісти
2018-06-07 20:25:20
1
Palak Verma
@Katie thanks ❤
Відповісти
2018-06-08 05:57:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2311
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971