How It Feels Like - Bipolar
My heart says... "Like sadness it creeps in On the insides of my palace And I can't escape it - A painless poisoned chalice. It unravels multilayers of my soul Till my ruptured thoughts feel personified And I think I feel a bit too much... Notwithstanding gigantic butterflies; Just seems like the birth Of this so-called new true love... My mind feels perplexed My emotions are twitching Again and again, every single day!" And I say... "My heart isn't made for you to break One more time..." . . . . . . (This poem is to spread awareness about bipolar disorder... "It's a psychiatric illness characterized by both manic and depressive episodes, or manic ones only." There was a time in my life when I've been through it, and it's still an everyday battle... But what matters is to accept it and live life as it is given to you... I do feel things a little too deep maybe... But nothing I'm ashamed of... I wasn't really allowed to talk about it... But now I really want to as I'm ready. And I just wanna tell that those who are out there and still dealing with it, I just wanna tell them that it's gonna be alright and you'll make it! :): (p.s. - I never thought I was gonna write all this in caption) 💙🖤💙🖤 crazy life tho... :(: . . . Also, this poem is in continuation with a previous poem that I posted earlier, "Creeper that Creeps within - Bipolar")
2020-03-30 18:02:51
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
JENOVA JACKSON CHASE
@Palak Verma welcome
Відповісти
2020-04-01 04:59:03
1
STELLA RAYMOND
Awesome
Відповісти
2020-04-10 06:24:42
1
Palak Verma
@STELLA RAYMOND thanks!💖
Відповісти
2020-04-10 06:47:13
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053