The Rush of Life
Palak Verma
Walking on grey paths As if nothing really matters Broken hearts healed Lost lost, and was found again... Moments, days, years overturned Pages and nothing really mattered. People went, people came Some laughs, we pretend But nothing ever made life special Was it hate? A vile of poison... Life went on... Nothing breaks, Nothing makes... And then one day it's all gone As if nothing ever mattered... Before you realize in a matter of time In life, it's madness Killed inside by sadness Before you could take away all hate, Life is done, and it's all over, Talk, maybe you save someone... To live a little while longer...
2019-01-26 19:59:59
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Madison Tyler
Interestin
Відповісти
2019-01-28 10:01:39
1
Palak Verma
@Madison Tyler thanks
Відповісти
2019-01-28 15:45:47
Подобається
alvahmara
@Madison Tyler yep
Відповісти
2019-02-08 10:54:59
1
Інші вірші поета
A Piece of You The Element Memories A Girl's 'Love'
Інші поети
arion _4
@hranutel
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14230
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4784