The Rush of Life
Palak Verma
Walking on grey paths As if nothing really matters Broken hearts healed Lost lost, and was found again... Moments, days, years overturned Pages and nothing really mattered. People went, people came Some laughs, we pretend But nothing ever made life special Was it hate? A vile of poison... Life went on... Nothing breaks, Nothing makes... And then one day it's all gone As if nothing ever mattered... Before you realize in a matter of time In life, it's madness Killed inside by sadness Before you could take away all hate, Life is done, and it's all over, Talk, maybe you save someone... To live a little while longer...
2019-01-26 19:59:59
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Madison Tyler
Interestin
Відповісти
2019-01-28 10:01:39
1
Palak Verma
@Madison Tyler thanks
Відповісти
2019-01-28 15:45:47
Подобається
alvahmara
@Madison Tyler yep
Відповісти
2019-02-08 10:54:59
1
Інші вірші поета
Metamorphosis An Hour Ago Someone Somewhere The Liberal Voice
Інші поети
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2728
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2907