Fuite essoufflée
Mémé Paradoxx
Je cours, Le vent Soulève Mes courts Cheveux Couleur De nuit. L'orage Gronde Au loin, La pluie Depose Ses fines Gouttes froides Sur moi. La route De jais Défile Sous ma Hâte. Des éclairs Zèbrent Le ciel Si triste, Caché Par ces Nuages Grouillants. L'âme En peine, Brisée, Je vais, Je pars, Je fuis, Je cours. Mémé
2020-10-15 12:03:10
24
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Patalif Merci ! 😝
Відповісти
2020-11-05 13:29:11
1
Mémé Paradoxx
@Patalif ce sont ses pas qui martelent le sol en courant
Відповісти
2020-11-05 13:29:41
1
Patalif
@ Mémé Paradoxx Ouiiii j'adore
Відповісти
2020-11-05 18:03:50
Подобається
Інші вірші поета
Adieux Confiance Le lac tranquille de tes yeux Histoire triste
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1292