Le temps d'un instant
Mémé Paradoxx
Le temps d’un instant, Je l’ai vu, je l’ai admiré, Le grand papillon mordoré, Qui de ses ailes en sang, Faisait briller le soleil. Le temps d’un instant, Ses couleurs éclatantes Juraient avec le printemps, Si terne à côté De cet être élégant. Le temps d’un instant, Sa beauté éclipsa La violence du temps, Et la vie recula, Ne restait que le moment. Le temps d’un instant, La mort s’attardait, Un dernier battement, Et elle l’emporterait, L’arracherait au présent. Le temps d’un instant, Moment éphémère, Où le papillon mourant, Dans le temps se perd, Oublié. Le temps d’un instant, Effacé. Mémé [Pour le concours de @MotsenVrac dans la catégorie #éphémère]
2020-11-16 19:08:09
23
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Cheril Dnv
Waw...
Відповісти
2020-11-17 19:36:38
1
_eclairdesoleil_
C'est magnifique. Si beau et si triste 🥺
Відповісти
2020-11-18 19:26:40
1
Mémé Paradoxx
@_eclairdesoleil_ Merci beaucoup ! Oui, c'est triste... 😢🦋 (😈)
Відповісти
2020-11-18 19:32:38
1
Інші вірші поета
Petite annonce Fuite essoufflée Le lac tranquille de tes yeux Darling
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15687
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093