Inlassablement
Il pleut dans mon coeur comme il pleut dans la nuit Mélodie des gouttes monotones De l'Univers. Les étoiles noires sombrent dans les flaques Que laisse mon mal Je suis folle, stone, le monde est brouillé, J'espère en vain oublier. Je m'abandonne au ciel, à la lueur Carmin du levant. Boule de feu, de sang, aussi brûlante Que mon âme. Mémé
2021-01-21 15:06:32
17
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
ᵇᵃʳⁱᵃ
Super beau 💜
Відповісти
2021-02-13 17:00:14
1
Mémé Paradoxx
@ ᵇᵃʳⁱᵃ merci beaucoup 😊
Відповісти
2021-02-13 17:24:12
Подобається
Pavla Golstein
J'ai la sensation de me retrouver das ce poème
Відповісти
2021-04-19 09:02:16
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609