Noise

Paul Francis

The pin drops In the midst of warning shots The innocent got hit But all that's seen Is panic slots Every inch of moral help Is only recognised If a bee pinches a private spot Sounds great when I sing words It echoes Like chirping birds That is a record I loop I am not stuck in reverse Listen to the song Before depicting every verse Liars are swarming flies They leave you in discomfort Everytime they pass by Making a buzz to attract attention Yet only a few notice their methods Regardless of their little eyes Flip flops atop wet soil Eggs crack open Listen to the snapping turtles Then just let their water boil You only know a critter in the dark When it ruffles an open foil

2019-10-03 13:11:14

Інші вірші поета

Turon Sensual Quarantine The Righteous Call ?&!

Інші поети

AnnaKris

@AnnaKris

Мандрагорка Евгений

@ManDragor

ᴍɪʀᴀʟ.

@mixs

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14105

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11167