Може й не варто
А може й слів не варто казати, Чисто язик свій надалі жувати, Нікого не слухати, і не питати, Зайвих питань не задавати, Просто фізично відпочивати, Морально себе під ґрунти закопати, І бути пасивним Не нести думок, Не опиратися агресивним, Показувати, що завжди все ок, Побудувати свій саркофаг, Що обмежить індивідуальності промені, Звести навколо себе ГУЛАГ, Щоб пахати, а потім кричати, як олені. А може то нікому й не треба, Може все це міраж? Може ти не важливіша, ніж звичайна амеба, Що звалилась на кряж. А може ти королева Й без тебе ніяк Не приборкати лева, Габаритом, як як. А може ти є людина, Що справді щось може І твоя кожна хвилина Комусь допоможе. А може ти, як і я, просто тарган, Що живе не на кухні й живиться з ран, І для нас з тобою не насиплять курган, А покинуть на полі, як застарілий таран?
2023-06-25 21:16:58
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3898