Може й не варто
Син Шлюхи
А може й слів не варто казати, Чисто язик свій надалі жувати, Нікого не слухати, і не питати, Зайвих питань не задавати, Просто фізично відпочивати, Морально себе під ґрунти закопати, І бути пасивним Не нести думок, Не опиратися агресивним, Показувати, що завжди все ок, Побудувати свій саркофаг, Що обмежить індивідуальності промені, Звести навколо себе ГУЛАГ, Щоб пахати, а потім кричати, як олені. А може то нікому й не треба, Може все це міраж? Може ти не важливіша, ніж звичайна амеба, Що звалилась на кряж. А може ти королева Й без тебе ніяк Не приборкати лева, Габаритом, як як. А може ти є людина, Що справді щось може І твоя кожна хвилина Комусь допоможе. А може ти, як і я, просто тарган, Що живе не на кухні й живиться з ран, І для нас з тобою не насиплять курган, А покинуть на полі, як застарілий таран?
2023-06-25 21:16:58
1
0
Інші вірші поета
Невдалий експеримент (на думку Максима) Мабуть, про любов Ціна думки = 2 гривні Верлібр
Інші поети
Sophie
@DilaraAydin10
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2463
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3749