Ну чому?
Ви пишите знову якусь маячню!!! Хотів би я тут загнуть матючню, Але ніхто не оцінить, І вірш усі цей знецінять. Будуть казати:"Дебіл написав, Що крім "поєбота" і "хуй" більше й слова не знав". А я не такий, хіба ж вам не знати, Як легко душу поета у пастку загнати? Або ж ви спеціально сказали страждати, Аби віру в останніх синів відібрати... І от знову нічого: Якась срань про любов і про нього, Єдиного в світі, Заради якого хотілось ще жити... Але де цей ваш крик, Що ламав серце повіям, А королям відкривав материк? Де ця форма і свіжість, Що кричать вслід подіям, Передаючи їх трагічність? Ви продали це все, наче хвойду на трасі, Щоби знову сказать:"Я п'ю чай на терасі",– Не мені буть суддею, та я вирок скажу, За убивство її на сьоме коло вкажу...
2023-06-28 20:37:46
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3244
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2775