Мені весь вік тужити©
Син Шлюхи
Дивлюсь я на небо й думку гадаю: Чому не Шевченко, чому не встигаю Зробити щось власне навіки відоме, А лиш поринаю у бідне свідоме? Чому ж то я пташкой в мистецтві не став? Дають мені крила лише для вистав, Щоб знову зіграть недолугого старця, Якого годує порцелянова таця. І знову задам я собі це питання Чому ідуть в урну всі мої старання? Але є дещо спільне між наших ідей Ніхто не допустить до своїх дверей Поетів... Чужих і для долі, і для людей Особин, що правду хотіли сказати У форму доступну для вас зав'язати А ви їх розп'яли, як римляни Христа, Як хлопчика в трусиках, що роззявив вуста. І зараз задам уже я вам питання За що відібрали у нас ви кохання?..
2023-06-25 21:27:54
1
0
Інші вірші поета
Верлібр Хто зна Моя рецензія на комунізм Ціна думки = 2 гривні
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9539
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5331