Я не пам'ятаю
І ти – не ти, і я – не я Так хтось уже писав, Писав, що ця любов моя Смачніша із всіх страв. І вже сказали про ту біль, Що рветься прямо з серця, Коли в нейронах грає хміль, Й суспільство лиш сміється. І як багато вже людей писали про країну Не дасть злічить запас грудей, Щоб всім розкрить таї‘ну. Але ніхто ще не писав Про тих забутих стріх, Що погоріли всі в огнях Незнання і зловтіх Вони для нас відкрили шлях, Лягли кістьми для ґрунту, І не злякав їх навіть страх, Вони злякали скруту. І кожен з них колись помер В безчесті і незнанні В калюжі сечі хтось завмер, А хтось на самом ранні. Ти не побачиш навіть слід Їх пір'я на папері Його талант помер, як рід, Як звук десь у партері...
2023-06-25 21:15:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3998
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10970