Ils ne pouvaient pas savoir
Si seulement ils quittaient ma vie. Je ne veux plus d'eux comme amis. Car le simple fait de les voir, Fait de ma vie un cauchemar. Ils ne font que de se confier, À moi qui suis débordé. Ils me mettent tout sur le dos, Leur problèmes ainsi que leurs maux. Je passe mon temps à stresser, En essayant de tout gérer. Et libérés de leurs soucis, Ils peuvent profiter de la vie. Toujours aussi persuadés, Qu'ils vivent dans un conte de fées. Et moi j'ai tout récupéré. Et c'est pour eux que j'ai morflé. Mais ils ne pouvaient pas savoir. Comment puis-je leur en vouloir ?
2021-09-30 06:30:25
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4589
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4467