Torta

Red

Az asztalnál ült a pénz és a hatalom Kiszolgálta őket sietve a társadalom Vidáman ülnek a díszes asztalnál Az étteremben a pincér rohangál A konyhában a pulton ült az ember A vendégek tortát rendeltek A szakács unott fejjel nézett "Húsz perc és kész lesz" Megkereste fiókjában a kedvenc kését És egy edénybe kifolyatta az ember vérét Felvágta a mellkasát És elővette a baltáját Levágta a fejét Majd kinyomta a szemét Kivette az agyát És levágta a karját Kivette a szívét és a tüdejét Ezzel díszíti majd a torta tetejét Elővette a kész piskótát És elkezdte összerakni a tortát A vérrel ragasztotta össze a rétegeit És fejben tervezte a részleteit Leöntötte a tetejét vérrel A tányért pedig díszítette a két kézzel A torta közepére rakta a bordát A szívével és a tüdejével díszítette a két oldalát A torta mellé rakta a két szemet Az agyat pedig a két kéz közé tette A mestermű tálalva És még olyan ártatlan A szakács leült egy székre És a maradékot nézte "Vajon mit mesélt volna ez a száj? Vajon merre ment volna ez a láb? Vajon bejárta volna a világot? És idős korában ültetett volna virágot?" A pincér felszolgálta a desszertet A vendégek elégedettek voltak azzal, mit rendeltek A pénz és a hatalom felfalta És az asztalnál ültek jóllakva

2021-01-31 16:29:07

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12385

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3784