Гитана
Возле опять порхает гитана, И все же, у нее есть какая-то тайна. Ей бы очень подошли георгины, Под прекрасных глаз бесконечны глубины, Под её волосы так идёт красный. Отчего да к чему все эти контрасты? Она только ушла, а я уже жду, Всю ночь, смотря в окно, не усну. Снова принесу ей багровые георгины, Снова намилуюсь озером лебединым, И вот, она снова ушла - Вновь меня тревожит лишь мгла. Был ли я все же влюблён? Был, И буду всегда.
2019-11-04 10:47:03
5
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5146
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3199