Невдача
Рада
Тихо схлипнувши, знову боюсь, Попри тисячу слів та буйну хімію. Попри дику тягу спокус, Знову складаю сценарій трагедії. Дивлюсь в губи до мене найближнії, Сьогодні в руках там і настрій мій. Так зникають хвилини, години і тижні... Та куди поділись вони і ти?
2021-02-12 11:31:21
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mikhail Orlov
Незвичайний стиль, топ🔥
Відповісти
2021-02-12 11:35:16
Подобається
Інші вірші поета
Ти моя кавова гуща Чайної ложки не приберу з філіжанки Самітниця Весно
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2766
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1331