Надихай! Або ж мені не треба
У моїх суглобах біль і злоба,
У моїх суглобах приємна втома.
Я злегка пригнічений тимчасовий жрець,
Я - заклопотаний майбутній мрець.
Я право славлю і живу,
Я тягну кляму і речу,
Бо в твоїх думках витає спрага
До життя, до щастя, до джерельної води.
Я - не ти. У мені кипить приторна брага
– І душа сп'яніла, і моя хода.
Я вірю, бачу, чую та не знаю що.
Спрямуй мене, інакше я згублюся.
Надихай! Або вже не керуй.
Надихай! Або ж забудь про мене.
Надихай! Або ж мені не треба...
2020-01-11 13:21:23
5
0