Хандра
Просто Расік
Холодний вітер, гаряча кава. Несла мене в забуття омана. Сіріє небо, жовтіє листя. Коли ж душа моя заіскриться? Взуваю шпильку, а хочу кеди. Малюю срілку, а хочу стерти. Пишу пости, а хочу поеми. Сама створила собі проблеми... Похмурі обличчя, палаючі очі, Ті, що проплакали до опівочі, Темні пальта та світлі душі. Я відчуваю, вони не байдужі! Стрілки годинника колесують, По колу знову всі депресують. Водій маршутки мене питає: "А вам по місту?" Мені б до Раю...
2020-08-27 02:44:05
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Просто Расік
@Boanerge не можу не погодитись😅 Безмежно вдячна за коментар)))
Відповісти
2020-08-27 09:19:06
1
Інші вірші поета
Зимова любов Осінь... вона для кожного різна. Карі очі Спогади про літо
Інші поети
Sikl
@Sikl
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2023
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8377