كالوَلْهانِ بِيَّ
Mati Mati
انا يَا عَزيزِي امْرأة فِي غَير الحُب لا تَمْثُل لدَّي مِن العَاطفة ما قَد يَخْنقُك حدَّ الثَوى سَأجعلكَ تتَخبَّط فِي اسْوَار الهُيامِ فَتُصْبحَ للحَق اعْمى و للقُربِ عَابدا لدَرجة الاسْتكَانة حَتى تَصير كالوَلهَان بيَّ رغْمَ انني لَسْت شَاقَّة الفِتنة عليكَ هَبْ اليّ كما لم تفعل من قبل مِل اليّ .. و لا تَخف انْثُر عليَّ رَذاذَ الهَوَى المُقدس لانني فِيه .. انا امْرأة خُلِقَت لِتُحِبَ لا لِتَجْتَوِي 💚
2020-07-24 09:03:05
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Mati Mati
@RORITA_ 🥺 خذي بوسة ❤
Відповісти
2020-07-24 21:03:50
Подобається
KIM YONA
يا ربي انا بموت من الجمال الي شوفته دلوقتي ده
Відповісти
2020-07-26 00:22:35
Подобається
KIM YONA
انتي من افخم الكاتبات حرفيا😭⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-26 00:22:58
Подобається
Інші вірші поета
قُل للمَليحة كُسوف أبدِي لَسْتُ هل تستحِق
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539