Не у кожного є сміливість...
Не у кожного є сміливість дати пробачення, Не у кожного є сміливість його принести. Не у кожного є сміливість кинути звинувачення, Не у кожного є сміливість тягти за звинувачення свої брозди. Не у кожного є сміливість крокувати на фронт, Не дивлячись назад у минуле. Та й просто не дивлячись назад, коли йдеш в атаку, в свій окоп, Де на тебе чатують вчорашні створи браніх гвинтівок дула. Не у кожного, повірте, не в кожного, Вистачить сил підійнятись на ешафот, Де ангели підіймуть сокиру над його головою, Де суддею буде він, а не бог. Та суддів нема, як нема прокураторрів— Людина сама собі перший і другий. Лиш пам'ятай— цього не варто забувати— Ми живі й завжди будем жити, поки ми тут.
2022-01-05 20:40:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2492
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2557