Не у кожного є сміливість...
Не у кожного є сміливість дати пробачення, Не у кожного є сміливість його принести. Не у кожного є сміливість кинути звинувачення, Не у кожного є сміливість тягти за звинувачення свої брозди. Не у кожного є сміливість крокувати на фронт, Не дивлячись назад у минуле. Та й просто не дивлячись назад, коли йдеш в атаку, в свій окоп, Де на тебе чатують вчорашні створи браніх гвинтівок дула. Не у кожного, повірте, не в кожного, Вистачить сил підійнятись на ешафот, Де ангели підіймуть сокиру над його головою, Де суддею буде він, а не бог. Та суддів нема, як нема прокураторрів— Людина сама собі перший і другий. Лиш пам'ятай— цього не варто забувати— Ми живі й завжди будем жити, поки ми тут.
2022-01-05 20:40:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4010
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5283