Не у кожного є сміливість...
Не у кожного є сміливість дати пробачення, Не у кожного є сміливість його принести. Не у кожного є сміливість кинути звинувачення, Не у кожного є сміливість тягти за звинувачення свої брозди. Не у кожного є сміливість крокувати на фронт, Не дивлячись назад у минуле. Та й просто не дивлячись назад, коли йдеш в атаку, в свій окоп, Де на тебе чатують вчорашні створи браніх гвинтівок дула. Не у кожного, повірте, не в кожного, Вистачить сил підійнятись на ешафот, Де ангели підіймуть сокиру над його головою, Де суддею буде він, а не бог. Та суддів нема, як нема прокураторрів— Людина сама собі перший і другий. Лиш пам'ятай— цього не варто забувати— Ми живі й завжди будем жити, поки ми тут.
2022-01-05 20:40:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12310
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2426