Про муз, і Аполона
"Поетам всіх віків потрібна була муза, А жінці хто потрібен, коли вона поет?" Л.Костенко Якщо до поета приходить муза, То до жінки сходить сам Аполон; Та не в кожного ж є своя муза, І не в кожної є свій Аполон. Не дарма сказати, що поет Спорить з богом. І тому Суто жанр муз— сонет, А вірш гарненькому богу даний ось тому. Ми в суперечку з богом входим, Ми боремось з божеськими путами; Жінка оспорює волю, сперечаючись з соціумом; Та так не повинно бути.... Воля дана нам усім, Тільки б хто ж розповів нам, як з нею бути... Суперечка з богом; свобода від його пут, Гасла лунають гчніш— а музу нема в що навіть взути. Нема в що взути, в що одягнуть— Не треба їм взуття, чи шовковий одяг, чи якихось дорогих прикрас; Музам потрібне чуття— Трошки ніжності, обіймів і дотику; Загалом— всього зовсім трохи— турботи і ласк.
2022-02-03 22:09:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053