А ПОТОМ ПЕРЕСТАЁШЬ ЖДАТЬ
Андрій Лаврик
А потом перестаёшь ждать. Ты не то, чтобы устал. Просто хватит! Кто не смог свою мечту удержать - Дань любви монетой памяти платит. А ещё поймёшь, что смысл потерял. Ты проснулся, а его нет уж. И улыбка – просто глупый оскал - Как бессмысленная чувств ретушь. Ты встаёшь не с той всё время ноги. Бабы с вёдрами. Кошки чёрные. Сам весь синий. Под глазами круги. Сны кошмарные. Мысли вздорные. Не влечёт тебя друзей круг. Не спасает от тоски водка. Ты однажды задрожишь вдруг, И поймёшь: «Я без любви год как».
2023-01-17 18:40:40
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Честно!
Відповісти
2023-01-17 18:47:53
Подобається
Інші вірші поета
НАМ ВСЕМ КОГДА-ТО БЫЛО ВОСЕМЬ ЛЕТ... НИ К ЧЕМУ НЕ СТОИТ ПРИВЫКАТЬ Предрассветный романс СКАЗКА ЛОЖЬ, ДА В НЕЙ НАМЁК!
Інші поети
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4083
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5896