Бренчал на арфе в стельку пьяный Купидон
Бренчал на арфе в стельку пьяный Купидон, И Дионис плясал белогорячий. Сатиры с фавнами под сенью пышных крон Затеяли скрипучий хор козлячий. Распутный Эрос плёл свои интриги, Нашёптывая козни Афродите и Сам Аполлон на золотой квадриге Катал Афину с музами в подпитии. А Посейдон плескался в винном море, Хмельной Аид за ухом Цербера чесал. Резвились нимфы и кентавры на просторе, И громовержец Зевс лицом в салате спал. Так размышлял поэт Эзоп – он был хитёр: «Пить не хотелось, но, увы, таки придётся. Ведь, раз богам не чужд хмельной задор, Так что же нам – обычным смертным – остаётся.»
2023-02-10 11:48:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4917
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12422