ЛЮДИ, ТОЛПЫ, СЛОВА, МАШИНЫ
Андрій Лаврик
(18+)
Люди, толпы, слова, машины, Пятничный, вроде обычный, вечер. Слушай, мы же с тобой мужчины. Давай ка по-дружески выпьем за встречу? Потом поболтаем о чём-то встревожено. Поржём, переведя на шутку. Поржём, потому, что так положено: Без этого совсем уж жутко. Сколько красивых в этом лете! Вон - очередная поцокала У нас вино на грязном парапете, А мы с тобою всё вокруг, да около... Вокруг да около чего? Главного? Может быть. Слушай, Дружище, может ну его? Может, всё-таки начнём жить?
2023-01-22 15:47:20
1
0
Інші вірші поета
РАНКОВЕ СОНЦЕ Я бы спел ... Над вечным покоем Ночь поглощает мир
Інші поети
11:11
@light_blue
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2285