ЛЮДИ, ТОЛПЫ, СЛОВА, МАШИНЫ
Андрій Лаврик
(18+)
Люди, толпы, слова, машины, Пятничный, вроде обычный, вечер. Слушай, мы же с тобой мужчины. Давай ка по-дружески выпьем за встречу? Потом поболтаем о чём-то встревожено. Поржём, переведя на шутку. Поржём, потому, что так положено: Без этого совсем уж жутко. Сколько красивых в этом лете! Вон - очередная поцокала У нас вино на грязном парапете, А мы с тобою всё вокруг, да около... Вокруг да около чего? Главного? Может быть. Слушай, Дружище, может ну его? Может, всё-таки начнём жить?
2023-01-22 15:47:20
1
0
Інші вірші поета
ЛИСТIВКА МЫСЛИ СЧАСТЛИВЫЙ МЕРИДИАН ЛЮБОВЬ ПО ИНТЕРНЕТУ
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5700
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9085