БУТОНЬЕРКА
Андрій Лаврик
Жизнь – как костюм, пошитый без примерки - Обычно грош цена такой вещице. Наши мечты – подобье бутоньерки - Мёртвый цветок на лацкане в петлице. И смотрится смешно и неприродно, - Словно горгера на музейном стенде. А главное – до жути старомодно, Ведь грёзы устарели и не в тренде. Нужна нам шапка, а не котелок. Спортивки не меняют на хламиду. Ты спичкою черкни о коробок - Иллюзиям устроим панихиду. В наряде-ветоши, ничтожней всех невежд, Не помышляя о последнем шансе, «Я жгу остатки праздничных одежд»,- Как у Высоцкого в известном всем романсе.
2023-02-04 15:38:36
1
0
Інші вірші поета
У любви смещены акценты Говоришь с хрипотцою. Слегка простужена 94 И ЖИЗНИ БЫ НЕ ПОЖАЛЕЛ
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Nastia
@nastia_28_love
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1512
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9729