ЖИТЬ
Над деньгами и золотом чахнем, как будто Кощей. Словно кобра факира - мы жертвы умелых реклам. В этой жизни немного действительно важных вещей: Лишь любовь да мечты, а всё прочее – мусор и хлам. И как только начнёшь сожалеть, обижаться и ныть, Враз тебя засосёт эта вязкая, мутная тина. И не грех об одном лишь неистово Бога молить - О здоровье родных. Остальное – всего лишь рутина. И не важно, что было, и что тебя ждёт впереди. Сердце бьётся в груди! Мы умеем любить! Мы живые! Ты в квартире проблемы запри и гулять выходи, И смотри на предметы, как будто их видишь впервые. Только так ты сумеешь свой мир от напастей спасти, Как от яда змеиного - душу от зла защитить. Ах, какая же роскошь – по первому снегу брести! И любить. И мечтать. И не думать, а чувствовать … ЖИТЬ.
2023-01-19 08:13:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2410
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3218