ДОБРОЕ ЗЛОБОДНЕВНОЕ
(18+)
«Временный рост мaндaвoшки равен высоте объекта, на который она гадит, плюс 0,2 миллиметра» (В. Пелевин «Empire V») Иван Трофимович, читающий с трудом, И своё имя пишущий с ошибкой, Назвал профессора Семёнова гoвнoм, И час сидел с блаженною улыбкой. А баба Галя, возмутившись жутко, Забыв о заповеди девять со скрижали, Всем объявила: «Внучка Светки – прoститутка!», - И сразу выросла в глазах своей морали. Алкаш Серёга, самогон занюхав хеком, Отрыжкой смачной всех соседей разбудив, Нарёк певца Олега гoмoceком, Себя мужчиной настоящим ощутив. БОМЖ Федя, подобрав с земли «бычок», Находке драгоценной сам не веря, Изрёк: «Министр финансов – дурачок», - С надменным пафосом выпускника из Йеля. Анжелка, превратив свой мозг в кутю, Губами ботоксными мнёт слюняво сиги: «Вы представляете, Людок совсем тю-тю, - Купила … эти… ну скажите, девки … книги». И раз Вас обсуждают, ну так что ж? Пускай живут они с гримасой злою. Стряхнуть фекалии прилипшие с подошв Ведь проще, чем таскать их за собою.
2023-02-04 15:33:47
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5451