ВЕСЕННИЙ ДОЖДЬ
Андрій Лаврик
Наш город, погребённый ливнем заживо, Омыт святой небесною водой. Играют капли майское адажио На клавишах озябшей мостовой. Гуляет ветер в листьях камыша, И в сердце расцветает ностальгия. Что этот дождь? Весенняя душа? Из серых туч спустившийся мессия? Бреду по лужам молча, наугад. Я взят сегодня небом на поруки. Лишь стрелки нервно делят циферблат На «до» и «после» нашей злой разлуки. Когда ты рядом, не о чем мечтать. Лечу на крыльях счастья над землёю. Не потому ль так радостно дышать После дождя всегда одной тобою.
2023-01-28 08:59:33
1
0
Інші вірші поета
Дрожь холодного света луны НИМБЫ АЙДАРЕД ИНСТАЗАЙКА
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6098
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5439