ВЕСЕННИЙ ДОЖДЬ
Наш город, погребённый ливнем заживо, Омыт святой небесною водой. Играют капли майское адажио На клавишах озябшей мостовой. Гуляет ветер в листьях камыша, И в сердце расцветает ностальгия. Что этот дождь? Весенняя душа? Из серых туч спустившийся мессия? Бреду по лужам молча, наугад. Я взят сегодня небом на поруки. Лишь стрелки нервно делят циферблат На «до» и «после» нашей злой разлуки. Когда ты рядом, не о чем мечтать. Лечу на крыльях счастья над землёю. Не потому ль так радостно дышать После дождя всегда одной тобою.
2023-01-28 08:59:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2498
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914