ВЕСЕННИЙ ДОЖДЬ
Наш город, погребённый ливнем заживо, Омыт святой небесною водой. Играют капли майское адажио На клавишах озябшей мостовой. Гуляет ветер в листьях камыша, И в сердце расцветает ностальгия. Что этот дождь? Весенняя душа? Из серых туч спустившийся мессия? Бреду по лужам молча, наугад. Я взят сегодня небом на поруки. Лишь стрелки нервно делят циферблат На «до» и «после» нашей злой разлуки. Когда ты рядом, не о чем мечтать. Лечу на крыльях счастья над землёю. Не потому ль так радостно дышать После дождя всегда одной тобою.
2023-01-28 08:59:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1967
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1783