ВЕСЕННИЙ ДОЖДЬ
Наш город, погребённый ливнем заживо, Омыт святой небесною водой. Играют капли майское адажио На клавишах озябшей мостовой. Гуляет ветер в листьях камыша, И в сердце расцветает ностальгия. Что этот дождь? Весенняя душа? Из серых туч спустившийся мессия? Бреду по лужам молча, наугад. Я взят сегодня небом на поруки. Лишь стрелки нервно делят циферблат На «до» и «после» нашей злой разлуки. Когда ты рядом, не о чем мечтать. Лечу на крыльях счастья над землёю. Не потому ль так радостно дышать После дождя всегда одной тобою.
2023-01-28 08:59:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8034