ПРИВИДЮШКА
Я хожу-брожу сквозь стены, Никакие полисмены Ни за что меня не скрутят, не повяжут нипочём. Да, чуждА мне человечность, У меня в запасе вечность. В мир живых меня обратно не заманишь калачом. Погремел на кухне чашкой, Выпил браги с барабашкой, Он, по сути, тоже нечисть. То есть, прямо мне под стать. На сеансе спиритизма Написал я слово «клизма». Медиум потом боялся и со стула даже встать. Алкоголику соседу Показал лицо я в среду, Он теперь не пьёт ни грамма. Всё спиртное свёл к нулю. Глубоко в душе я душка, - Озорная привидюшка. Просто часом одиноко. Вот со скуки и шалю. Приходили экзорцисты, Прям народные артисты. Били в бубен и плясали голышом в лучах луны. Одному шепнул я: «Вася, Мы с тобой в аду поквасим!» Окультист тот трое суток отстирать не мог штаны. Хочешь, я полезным буду? Напугаю бабу Люду. У неё шалит сердечко. В телесах не та уж прыть. Покажусь, восстав из гроба, Поорём истошно оба, Враз освободит квартиру. Внуку Пете негде жить. Но зато со мной соседство – От тоски и скуки средство. Полтергейст не так уж страшен. Просто призрак, тень, фантом. Есть ещё и полтергеи - Вот коварные злодеи. Ты при них зевнуть боишься. Или спать с открытым ртом. Верьте мне, или не верьте, Веселей жить после смерти. То за хвост кота я дёрну, то детишек разбужу. Тут - от радости горланю - Женскую открыли баню, Вы же помните? Сквозь стены я легко хожу-брожу. Из себя не строю заю, Захочу – перепугаю. Будешь грубым – обругаю. Или ночью придушу. Чувствуешь ... мороз по коже? По спине мурашки тоже. Обернись, я за тобою в воздухе сейчас вишу.
2023-02-07 19:53:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1674
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4454