Хохотали до слёз, и рыдали до смеха
«И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.» (Притчи царя Соломона, 14:13) Хохотали до слёз, и рыдали до смеха, Умножали любовь, и делили печали. Наши чувства в словах отражались – как эхо, И мы их высекали на судьбах скрижали. Разрывались сердца от минутной разлуки, Снисходила на нас общих грёз благодать. Как бесценен восторг этой сладостной муки – Когда есть по кому беззаветно скучать. Когда вечность дробит на мгновения время, И палИт этой дробью в беду наповал. Одиночество – вовсе не страшное бремя, Если знаешь, что ты не метался, а ждал. А чем кончится радость? Не всё ли едино? То, что будет потом, не должно нас пугать. Ведь душа человека – послушная глина, Ну а глину огнём суждено обжигать.
2023-02-09 07:17:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379