ДУМЫ
В черепной коробке рай или тюрьма, Там от казни шаг до благодати. У других какой-то сложный склад ума, У меня же склад тарелок у кровати. От законов не спасает их незнание. Важно пыжатся носители умишка. У меня ведь тоже есть образование, Но не высшее, а под коленкой шишка. В порицатели пойти иль в прорицатели? Крикну, словно Пушкин: «Где же кружка?» Вон за кем-то плачут воздыхатели, А за мною разве что психушка. Вот лежу, ленив, как панды мишки, Хладнокровный, словно барракуда. У кого-то грязные мыслишки, У меня – лишь грязная посуда. Мечты сжигаю, пока люди жгут калории. И грусть мне витамина «С» полезней. Вон у других любовные истории, А у меня история болезней. Медкарта под рукой. Не карта вин. И клетки что-то нервные такие. Из накоплений – лишь холестерин. Из отложений - только жировые.
2023-01-20 18:50:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4725
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5586