І знову вибач. Що тобі ще?
І знову вибач. Що тобі ще? Якщо образив, то ненавмисно. Вже вкотре липень обмив дощем Старече тіло сумного міста. Я в цьому фільмі лише глядач, Що йде в кіно, ніби інші – в храми. Та клятий автовідповідач Торочить знову одне й те саме. Вже небо квітне рясним сузір’ям, Зірки яскраві, мов смолоскипи. Я йду самотньо твоїм подвір’ям І відчуваю, як пахнуть липи. Коли настане лиха година, І Землю виснажать суховії, Тебе любитиму. Це єдине, Що я в житті цім насправді вмію. Тебе чекатиму. Це останнє, Що сенс в житті надає поету. Якби не мрійники й не кохання, Господь давно б знищив цю планету.
2023-02-01 23:35:44
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-01 23:59:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2650
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1575