ДЯДЯ СЕНЯ
Именуя себя гордо поставщиком Деревянных костюмов на бал выпускной, Дядя Сеня работает гробовщиком, И на чай к нему ходит старуха с косой. У окна посидят, погрызут рафинад, Дядя Сеня наточит костлявой косУ. «Засиделась, дружок, провожать пора в ад Прокурора. Повесился в пятом часу.» Балахон свой расправив, что соткан из тьмы, Смерть отправится множить реестр потерь. Гробовщик, протянув сигаретку взаймы, Приоткроет галантно пред дамою дверь. А потом, словно палки магической взмах: Отшлифует рубанком, махнёт долотом. Власть имущих хоронят в шикарных гробах, Но, как все, предстают перед Божьим судом. Гробовщик завсегда дружелюбен на вид. На соседку – ворчливую склочную дуру - Смотрит он без враждебности и без обид, А с теплом - как на будущую клиентуру. Когда кто-то хамит, его мысли ясны, У него одно дело – прикидывать только: Много ль метров погонных потратит сосны? И тесьмы на обшивку заказывать сколько? Дворник и депутат, лесоруб и банкир, Трудоголик и раб нашей матушки лени, И убийца и жертва, фанат и кумир – Все окажемся в добрых руках Дяди Сени. Будь трусливый ты дрыщ, или наглый качок, С крыши рухнет кирпич, сквозняками продует, Гробовщик дядя Сеня докурит бычок, И любовно в коробочки всех упакует.
2023-02-07 08:26:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13107
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5976