Кожен із нас
Кожен із нас або йолоп, або шахрай. І не важливо, чому тебе вчили у школі. Сльози не лий. Флегматично до всього звикай. В п'єсі життя ти - заручник котроїсь ролі. Є тут раби та царі, жебраки й депутати, Зрадники, блазні, коханці і доброчинці. Жоден провидець не зможе напевно вгадати, Що нас спіткає на кожній наступній сторінці. Так гастролює веселий наш балаган. Кожен своє амплуа за найліпше вважає. Тигром себе уявляє нікчемний тарган. Доля із капцем в руці вже над ним нависає. Хтось із нас учень, а інший – його викладач. Кожен у ролі Ісуса, чи може Варавви. Але найгірше – коли ти всього лиш глядач, Що чимчикує додому з нудної вистави.
2023-02-02 16:06:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3208
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3897