ЭЛЕКТРИЧЕСТВО
Андрій Лаврик
Люди – как статьи в журнальчиках. Смысла нет. Берут количеством. На твоих изящных пальчиках Кожа бьётся электричеством. Лицемерьем мир наш полнится. Вторю голосом простуженным: «Не позволит страсть опомниться Нам – в боях любви контуженым» Возвращаемся к истокам. В ожидании расстрела - Бьют прикосновенья током И пронзают насквозь тело. Ум расплещем по бокальчикам. Наша жизнь – лишь ученичество. По твоим коварным пальчикам Пробегает электричество.
2023-02-03 10:09:10
1
0
Інші вірші поета
Світанок розпалив мільйон багать ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА Марнувати життя потрібно подібно Війону ДЕЗЕРТИР
Інші поети
Chris
@khristina_khmelivska
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3265
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5759