Восторг души
А ты пришла стихийно - как огонь! Испепеляя всё, что было прежде. Я протянул тебе свою ладонь, И затаился в призрачной надежде. Нет, не пришла. Скорее, ты явилась. Так лик святой нисходит к нам с небес. Жизнь расцвела, она преобразилась. Как прежде жил я в мире без чудес? Незряче брёл, утративши стремление. Оглох от лжи, от скуки онемел. И тут возникла ты! Как откровение. Напомнив мне о том, кем быть хотел. Азартным щёголем всю жизнь себя обкрадывал, Пока не понял - лишь любовь в цене. Я так хочу, чтоб Бог тебя порадовал За тот восторг души, что даришь мне.
2023-02-03 09:57:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8044