Это нам откликнется истерикой
Андрій Лаврик
(18+)
Это нам откликнется истерикой, Это нам кошмарами аукнется. Потеряется, как будто пульт от телика, Не успеет в топках памяти обуглиться. У друзей карьера и наследники, Джип в кредит, любовницы, квартиры. Мы же в этом мире лишь посредники, Потерявшие в тумане ориентиры. В море чувств измучились скитаться, Притворясь хмельными Одиссеями. Час придёт – мечты заколосятся, Мы не зря слова - как зёрна - щедро сеяли. Срок настанет – всё у нас получится, Выйдем из сомнений, как из комы. Господи, не дай нам только ссУчиться, Позабывши кто и для чего мы.
2023-01-16 08:34:45
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Круто
Відповісти
2023-01-16 09:02:21
Подобається
Інші вірші поета
СЕЯТЕЛИ ВЕТРА ПОЦЕЛУЙ ХУ КОЛIР ЩАСТЯ
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1481