НЕВИДИМКИ

Андрій Лаврик

Шляются по улицам люди-невидимки. На ж/д вокзалах много бродит их. Каждый день справляются по мечте помИнки В сумрачных подвалах мрачных и сырых. Сверстники «Айфонами» вновь снимают суши, Выклянчить под фото чтобы лишний лайк. Невидимки в ветоши прячутся от стужи. Своры – их соцсети. Свалка – их Клондайк. И пока прилавок от продуктов ломится, Их живот играет соло на трубе, Сами посудите, как тут не озлобиться? И не харкнуть в рожу склочнице судьбе. Невидимки посланы людям на проверку: Ты решил не видеть. Бродят на виду. Это просто ангелы с душ снимают мерку, А потом доносят высшему суду.

2023-02-08 09:28:03

Інші вірші поета

ТАКОЕ ЧУВСТВО ... ПОЛЕ БРАНИ БЕЗНАДЁЖНОЕ АНТИЛЮБВИН

Інші поети

Iryna Markova

@iryna_markova

Merlin911

@garovan321

King Dante

@grotesquecreature

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5852

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4985