СПОКОЕН, КАК СЭР ИЗ АНГЛИИ Я
Спокоен, как сэр из Англии я. Смотрю на мир тихо и строго. Ты живёшь по законам Евангелия, А во мне слишком мало Бога. Днём разлуки разодран на части я. Одиночество – злой душегуб. Для меня нет святее причастия, Чем касанье твоих грешных губ. Не избавлюсь теперь от тоски я, Словно колокол: звонок, но пуст. Не по мне зазвучит литургия В светлом храме взаимных чувств. Словно сердца хмельной эликсир, Предо мною ложится дорога. Я безумно влюблён в этот мир! Значит Бога во мне слишком много.
2023-01-22 10:22:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4917
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1930