Город встретил весну
Город встретил весну и звучит Звонким тенором Фредди Меркури. Жуткий, даже потерянный вид, У того, кто живёт в моём зеркале. Мы с ним пили вчера, кажись, Пока все кабаки не зашторились. А потом говорили про жизнь, Соглашались, а после рассорились. Сам с собою теперь не в ладу, По щеке тяну ржавое лезвие. Я от жизни подарков не жду, Есть ли дело ещё бесполезнее? Новый день судьбою отчеканился. Тишина натянута струной. Радуюсь, что дрогнул и поранился: Кровь идёт, а значит я живой. За окошком туманится резкость. Читай улицы вместо строк. Новый день – это шаг в неизвестность. Это повесть, где ты одинок. Солнца луч щекочет соснам кроны, Мысли – письма. Небо – адресат. У кого-то рай на две персоны, У кого-то персональный ад. В мире всё зависит от случайностей, Перед Богом наг и царь и вор. Милая, не доводи до крайностей, Огласи-ка лучше приговор. Может, нету места нам в раю? Я прошу, будь точной, как в аптеке: Или пуля в лоб мне: «Не люблю», Или сладкий мёд: «Твоя навеки».
2023-01-29 14:37:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9415
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13438